Американська школа очима Іванни Коберник

Ivanna-Kobernik

Іванна Коберник – відомий український журналіст, заступник голови громадського об’єднаня “Батьківський контроль”, нещодавно повернулася з поїздки до США, де вона відвідала державну школу. По поверненню в Україну Іванна поділилася своїми враженнями від побаченого у інтернет-виданні “Українська правда. Життя”. Нижче ми наводимо цю статтю із збереженням стилю.

* * * * *

Мої знайомі працюють у США третій рік. Вони живуть у Джорджтауні — благополучному районі Вашингтона, діти вчаться у державній початковій школі в 1 і 3 класі.

Школа приймає дітей від Pre-school (з 3-ьох років, аналог нашого дитсадка) до 5-го класу (11 років).

usa-school-01

Щоб потрапити до хорошої держшколи у США, потрібно жити в тому районі, за яким вона закріплена

В США не всі школи хороші. Щоб потрапити до хорошої державної школи, потрібно жити в тому районі, за яким вона закріплена. Тому батьки намагаються селитися біля шкіл з хорошою репутацією.

Можна подати заяву в школу не за місцем проживання, але потрапляння в неї відбудеться методом лотереї – якщо є вільні місця, коли набрані всі за місцем проживання, то вони просто розігруються.

Моя знайома не говорила адміністрації школи, що я журналіст, просто сказала, що друзі з України хочуть подивитися школу.

До мене підійшла директор, сказала: “Якщо щось цікавить – запитуйте. Хочете, я проведу вам екскурсію по школі?“.

Урок у 1 класі, на якому я побувала, називався “Morning meeting” (ранкова зустріч), але, по суті, це був повноцінний урок читання.

В класі стоять шафки для дитячих речей, також у кожної дитини є підписана папка-сегрегатор, де лежать книжки, які вона читає. Їх можна брати у шкільній або в класній бібліотеці.

usa-school-02

У кожної дитини є підписана папка-сегрегатор, де лежать книжки, які вона читає

У класній бібліотеці книжки поділені за темами: сім’я, тварини, друзі, подорожі і т.д.

Дитина може вибрати собі книжку, з якою вона хоче працювати на уроці. Ніяких “Букварів” для всіх.

usa-school-03

Дитина може вибрати собі книжку, з якою вона хоче працювати на уроці

Столики стоять у хаотичному порядку. Цього року в класі зробили окремий туалет. Також тут є умивальник, чашки, водичка і паперові рушники.

usa-school-04

У класі є умивальник, чашки, водичка і паперові рушники

Є килимок, на якому пройшов майже весь урок. Вчителька весь час змінювала заняття, кожні 5 хвилин давала якусь маленьку зарядку, щоб діти порухалися.

Основна позиція – сісти на підлогу, точніше на п’ятки, руки покласти на коліна. Коли вчителі хочуть заспокоїти дітей, вони садять їх на килимок у таке положення.

До речі, лінійка на початку навчального року виглядає так само – вся школа сиділа прямо на асфальті при температурі +5.

Що, звичайно, для наших мам було серйозним шоком, але ніхто не захворів.

Окрім бібліотеки, в школі є наукова лабораторія. Там проходить Science – змішані уроки фізики, хімії, біології, географії, природознавства. Раз на тиждень діти займаються там уже з першого класу – проводять досліди, вивчають різні аспекти природничих наук відповідно до вікових інтересів.

usa-school-05

У школі є наукова лабораторія. Там проходить Science

usa-school-06

Science – змішані уроки фізики, хімії, біології, географії, природознавства

В лабораторії Science живуть шиншили. На канікули їх віддають додому комусь із дітей, причому за ними стоїть черга, тому дають тільки на тиждень.

usa-school-07

В лабораторії Science живуть шиншили

Поки всі збиралися на “Morning meeting”, учням було запропоновано вирішити математичні приклади.

usa-school-08

Учням було запропоновано вирішити математичні приклади

На початку уроку діти віталися один з одним. Вчителька нагадала, що у привітанні дуже важливий контакт очей і привітний тон. Говорила про те, як контакт очей і тон сприймає мозок людини.

Так що в Америці не всі народилися такими привітними, цього просто систематично вчать.

Потім кожен мав підійти до своєї папки і вибрати книжку для роботи. Вчителька сказала: “Вам треба це зробити, поки я двічі проспіваю пісеньку“.

Ніяких окриків, але постійне підтримання дисципліни спокійними словами.

Тема уроку була – передбачити, що буде далі. Спочатку вчителька взяла книжку, яку діти вже читали, і після кількох сторінок запитала: “Як ви думаєте, що буде далі?“. Всі відповіли.

usa-school-09

Вчителька читає книгу, виведену на проектор

Потім вона взяла незнайому для них книжку і теж періодично запитувала: “Як ви думаєте, що буде далі?“, “Що відчуває головний герой? Як би ви себе почували на його місці?“.

При цьому, коли всі читали, одна дівчинка лягла під стілець, їй так було зручніше.

usa-school-10

Дівчинка читала під стільцем, їй так зручніше

Якщо діти починають балуватись, їм пропонують полежати на парті.

usa-school-11

Інколи дітям пропонують полежати на парті

Або коли вони сиділи на килимку, один хлопчик встав і сів на задню парту. Вчителька тільки спитала: “Is it better for your brain?” (“Так краще для твого мозку?“).

А коли одна дитина спізнилася на урок, як ви думаєте, що сказала вчителька?

Дякую, що зайшов тихенько“.

Урок, на якому я була, тривав більше години. У цій школі немає дзвінків. Є приблизний розклад на день, але кожен вчитель працює в своєму графіку.

Якщо дітям цікаво, він не зобов’язаний їх перервати на половині. Значить, він зробить інший урок коротшим.

У дітей є завдання to share – поділитися собою

Коли діти приходять, на дошці написаний приблизний план уроку: “Доброго ранку, Маленькі Титани! Сьогодні вівторок, 3 березня 2016 року. Міс Хокама поділиться (will share). Ми дещо запишемо. Гарного дня!“.

usa-school-12

На дошці написаний приблизний план уроку. Завдання to share

Що таке sharing? Кожна дитина (і вчитель теж) має щось “пошерити”, якось поділитися собою. Це як у Facebook: ти поширюєш щось, що для тебе важливо. Оскільки того місяця вони вчили символи, то кожен розповідав про свій символ.

Вчителька сказала: “Минулого тижня ми вивчали символи. Я приносила свій символ – книжку, тому що я люблю читати і люблю вчити читати маленьких дітей. Сьогодні про свій символ розкаже практикантка міс Хокама“.

Вона прийшла в гавайському віночку, сказала, що це її символ, тому що вона з Гаваїв. Діти її попросили: “Навчіть нас танцювати гавайські танці“. Вона їх навчила два-три якихось рухи, тобто всі знову розім’ялися.

Дітей постійно вчать розповідати про себе. Може, саме тому майже кожен американець говорить не гірше, ніж окремі телеведучі, і завжди готовий до публічного виступу.

Готова відповідь нікого не цікавить

Підручників у цьому класі немає, бо вчитель вирішив, що вони йому не потрібні. Всі завдання вчитель підбирає сам.

Одна дитина моїх знайомих вчиться у 3 класі, друга у 1-му. І був період, коли в них була одна й та ж сама вчителька з перервою в два роки. Мама була переконана, що завдання з математики будуть ті ж самі, але жодне завдання не повторилося.

В США вчителі мають справжню академічну свободу. Є стандарти, яких має досягнути дитина на кінець навчального року, а як ти цього добився — це твоя справа.

usa-school-13

В США вчителі мають справжню академічну свободу

Відрізняються і принципи навчання. Наприклад, готова відповідь у задачі нікого не цікавить, ти маєш розповісти, як ти до цього дійшов. Відповідно, списувати немає сенсу.

Також ніхто не дає інструкцій типу “завчіть правило й виконуйте”. Дитина повинна сама спочатку запропонувати спосіб вирішення задачі, хай навіть помилитися.

Потім вони в дискусіях доходять до правильного варіанту. А далі тобі теж ніхто не нав’язує: хочеш – роби на дві дії більше, будеш довше робити.

Батьки зібрали 50 тисяч доларів на навчання викладачів

Дуже цікаво в них проходить збір коштів з батьків. Оголошується якась потреба, батьківський комітет приймає рішення зібрати на щось гроші.

Батькам роздаються чисті непідписані конверти – можеш долар покласти, можеш порожній повернути.

Пізніше можуть сказати: “Ми зібрали стільки-то. Нам не вистачає, якщо можна, здайте ще раз”. Знову роздаються конверти.

В цьому сенсі буває змагання між класами. Але збирають не на миючі засоби, як в Україні, чи базові потреби, збирають насамперед на сучасні навчальні матеріали – для тої ж лабораторії Science.

usa-school-14

У школах США теж з батьків збирають гроші, але не на миючі засоби, а на навчальні матеріали

Якщо школі щось потрібно, на це виставляються лоти.

Наприклад, вчителька минулого року сказала: “Я поведу 5 дітей в зоопарк і проведу їм екскурсію. Виставляю лот“.

Директор виставила лот – вечірка з морозивом в її кабінеті. Морозиво на весь клас коштує 20 доларів, але там була велика боротьба за цей лот, зібрали якусь шалену суму.

Позиція школи – ти повинен щось зробити більше, ніж від тебе належить, для того, щоб тобі допомогли понад того, що тобі відведено.

Найбільше збирання коштів, яке у них було минулого року: батьківський комітет вирішив, що математика викладається нудно, тому треба всіх вчителів відправити до Нью-Йорка на тренінг з інноваційних методів викладання математики.

На це було зібрано 50 тисяч доларів. Не на штори в актову залу, а на навчання вчителів.

Але батьківські кошти – це далеко не головна стаття допомоги школам. Майже у всіх шкіл є системні меценати – колишні випускники, бізнес, благодійні фонди. Пожертви на освіту дають право на податкові пільги.

Школа найняла перекладача, який дав підписку про нерозголошення

Батьківських зборів у нашому розумінні не існує взагалі, батьків разом не збирають. Однак щонайменше 15 хвилин раз на рік кожен вчитель має поспілкуватися з одним із батьків.

Нікому не розповідаються чужі оцінки. У табелі просто зазначається оцінка твоєї дитини і середня оцінка по класу.

Колись до моїх знайомих приїхали нові співробітники, які не володіли англійською, і їхні діти були в одному класі.

Ця нова мама попросила мою знайому сходити разом з нею на батьківські збори, щоб перекладати.

Знайома подзвонила вчительці, вчителька жахнулася й сказала: “Ні, ми наймемо перекладача”.

І школа найняла перекладача, який дав підписку про нерозголошення, для проведення зустрічі з батьками.

* * * * *

Автор тексту і фото Іванна Коберник
Перше фото з персональної сторінки у Facebook Іванни Коберник
Джерело: life.pravda.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.