Що дає освіта за кордоном?

korrespondent-2004Мабуть, в кожного вчителя, незалежно від його фаху, в домашньому “архіві” зберігається багато не тільки профільної, а й загальної педагогічної інформації: книжки, брошури, вирізки з газет та журналів. В моєму “архіві” лежить зовсім НЕ-педагогічний журнал “Корреспондент” з темою номера освітньою. Хочу запропонувати вашій увазі статтю з того журналу. І хоча написана вона більш як десять років тому, на мій погляд, не втратила своєї актуальності і сьогодні.

Стаття “Заморський диплом” журналістки Ірини Тиченок-Соломко розповідає про навчання наших дітей в приватних закордонних школах, зокрема в Великобританії.

Киянин Володимир Бохонський п’ять років провчився в приватній британській школі Repton School (входить в десятку найкращих в країні). У перші дні перебування там він дивувався, що його нові однокласники не знали, де знаходиться Україна, і просили показати її на карті [статтю написано в 2004 році!!!].

У той же час британці були доброзичливі по відношенню до хлопчика з невідомої держави, і ніякого дискомфорту в чужій країні Володимир не відчував.

shho-daie-osvita-za-kordonom

МАЙБУТНЄ БРИТАНІЇ: Українець Володимир Бохонський (у другому ряду другий зліва) провчився п’ять років в Repton School – школа-пансіон в Британії – і планує здобувати вищу освіту в цій країні

Підсумком його п’ятирічного навчання в Repton School стали бездоганна англійська і глибокі пізнання в історії, культурі та літературі Великобританії. Але, хоча рідна мова Бохонського – російська, нею він лише непогано читає, пише з помилками і практично нічого не знає про українську історію та літературу.

Володимир – один з небагатьох юних киян, які навчалися в середній школі за кордоном. Сьогодні з’являється все більше людей, які можуть дозволити собі виділити в рік як мінімум $10 тис. (Мінімальна плата за рік навчання в середній приватній британській школі) на навчання своєї дитини. Але відправити чадо отримувати знання за кордон поки що мало хто наважується. Агентства, які займаються організацією роботи за кордоном, в рік відправляють від п’яти до десяти дітей. Їх батьки, як правило, орієнтовані на те, що і вищу освіту дитина отримає в тій же країні.

Більшість батьків в організації навчання покладаються на агентства і фірми, які спеціалізуються на цьому, але Ірина Лубинець, мати Володі Бохонського, шукала школу сама. Вона з родиною відпочивала в Іспанії, де познайомилася з англійцями, які і порадили їй Repton School.

«Агентства часто рекомендують певний список шкіл, де вже навчається багато російськомовних дітей. Діти починають між собою спілкуватися російською, це знижує мовну практику», – вважає Лубинець.

В українців користуються популярністю школи-пансіони Великобританії, Швейцарії і Франції. Саме в цих країнах історія приватних шкіл обчислюється століттями, і вони вважаються найкращими в Європі.

Ірина каже, що ніяких особливих проблем із зарахуванням сина в Repton School не було. Щоб стати учнем західної приватної школи, дитина здає спеціальні тести з англійської та математики. Як правило, школи надсилають завдання фірмам-агентам. Крім того, абітурієнт надає свій табель і рекомендації вчителів.

Від батьків потрібні довідки з місця роботи про зарплату і займану посаду, а також з банку, які підтверджують їх платоспроможність (оплата за шкільне навчання за кордоном може досягати $100 тис. на рік). У деяких випадках представники школи проводять співбесіду з батьками і потенційним учнем.

«На підставі цього школа приймає рішення про зарахування дитини», – розповідає Оксана Русаковська, керівник відділу освіти київської компанії Укртехінтур.

Важлива умова при зарахуванні до британської школи – наявність опікуна, людини яка відповідає за дитину. Ним може бути родич або друг сім’ї, який живе в Британії, або представники опікунських організацій. Останні за певну плату (близько тисячі фунтів на рік) надають спеціальні послуги дітям іноземців – вирішують всі організаційні питання, видають кишенькові гроші, зустрічають дитину в аеропорту і відвозять в школу, забирають на вихідні.

Незважаючи на те, що основний показник можливості навчання за кордоном – наявність коштів, є такі елітні школи-пансіони, де запис ведеться на кілька років вперед. «Звичайному смертному потрапити туди складно, просто мати гроші недостатньо, – зазначає Русаковська. – Батьки дитини повинні мати високий соціальний статус».

Лубинець розповідає, що при зарахуванні до школи її попередили, що обов’язкова вимога до дитини – стовідсоткова слухняність. «За мінімальну провину виганяють, а гроші не повертають», – говорить вона.

Перевагою навчання за кордоном Ірина називає те, що школа закрита: в учнів мінімум вільного часу, день розпланований по хвилинах, вони постійно перебувають в школі під наглядом, і негативний вплив зведено до мінімуму. Вільний час заповнений заняттями спортом.

Зараз Володя Бохонський вчиться в приватній київській школі Kyiv International School (з навчанням англійською мовою). Після закінчення він отримає сертифікат, який дозволить вступати до вузів США чи Британії. Хлопчик розповідає, що повернувся в Україну, щоб заощадити час – в Британії потрібно вчитися 13 років.

«Я закінчую школу, і знову повертаюся до Лондона, буду поступати в Школу Бізнесу, – говорить він. – Звичайно, у мене були б проблеми, якби я хотів здобути вищу освіту тут».

На питання, що йому дала британська освіта, він відповідає – британську ментальність.

Деякі українські експерти зі скепсисом ставляться до навчання за кордоном. На їхню думку, дитина ще за несформованого світогляду (зазвичай в 10-12 років) змушена кардинально змінити оточення. А після повернення на батьківщину вона знову змушена пристосовуватися до українських реалій, що негативно впливає на її психіку.

Але Лубинець впевнена, що її син, навпаки, адаптований до роботи в різних країнах. «Здобувши вищу освіту в Англії, він стане фахівцем, який сам зможе вирішити, де працювати – в США, Росії чи Україні. Буде незалежний в своєму виборі », – каже Ірина.

Гадаю, зрозуміло, чому я зберіг цей журнал в своєму домашньому архіві ;) Вас не вразила стаття? Напишіть, будь-ласка, в коментарях.


Прочитано: тижневик «КорреспонденТ» № 13 (102), 10 квітня 2004, стор. 50 та зроблено переклад.

Оригінал статті


Статті по темі:
Американська школа очима Іванни Коберник
Як викладають історію в німецьких школах
Фотопортрети класних кімнат світу
Американська школа очима української імігрантки
Шведська школа Openspace
Порівнюємо школи Росії та США

Leave a Reply

Your email address will not be published.