Клімух Світлана Анатоліївна,
вчитель української мови та літератури Сковородківського НВК

 

Осінь

У садок вже завітала осінь.
Може, хтось цього не поміча?
Подивіться, вишеньці у коси
Золотом вплелася сивина.

.Вчора ще була вона щаслива:
Дарувала дітям ягідки,
Підіймав вітрець її на крилах
І тяглись до сонечка гілки…

А сьогодні тихо плаче вишня,
Бо минула вже її пора:
Діва-осінь у садок вже вийшла
І у жовті шати землю убира.

 

Зима

Ой, не сердіться ви на зиму
За цей мороз і хуртовину:
На те ж бо й є вона зима,
Щоб білим снігом замела.

Так Бог створив, так має бути,
Зимою вітри мають дути.
Як пух, кружляє сніг із неба…
Не треба сердитись, не треба.

Зима також пора прекрасна:
Морозний день і нічка ясна,
Як в казці, все навколо біле;
Дерева гне додолу іній.

А як радіє дітвора:
Не проженеш їх із двора –
Зліпили бабу, ліплять діда,
Не треба грубки їм й обіду.

Побудьмо й ми в душі дітьми
І не сварімо ми зими.
Зима пройде, настане літо:
Так Бог керує нашим світом.

 

Новий рік

Новий рік вже на порозі
Та й Різдво вже у дорозі.
Що ж вони взяли у путь?
Що усім нам принесуть?
Дітям-радість, щирі мрії,
Дорослим – щастя і надії,
У школи всі – дитячий сміх,
Здоров’я людям цілий міх.
Несуть і дружбу, вірну й щиру,
І долю – легку і щасливу.
Многая літа – всій родині
І щастя. Миру Україні.

 

Весняний сад

Знову закінчується день,
Вже й вечір наступає.
Пісень співає соловей –
Аж серце завмирає.

Мовчить натомлене село.
Тихенько в сад виходжу:
Тут стільки квітів розцвіло,
Що й розказать не можу.

До них навшпиньки підійду,
Щоб часом не збудити
За день натомлену бджолу,
Що прилягла спочити.

Повітря чисте і п’янке,
Тут гарно й любо жити.
Як же можливо, ви скажіть,
Вітчизну не любити!?

 

Бджілка-трудівниця

Я – бджола, мала та вправна,
Все літаю між квіток.
Це обов’язок мій даній –
Мед збирать для діточок.

Ця робота не із легких,
Хочу, друзі, вам сказать:
Я літаю так далеко –
Треба ж квіточки шукать.

Я знайду і ряст і кашку
І медунку не мину,
Відпочину на ромашці
І у вулик полечу.

По малесенькій краплині
Всюди я нектар зберу,
Вірно я служу людині:
Ще їй квіти запилю.

Мене люди поважають:
Спритна я, хоч і мала.
І діткам своїм бажають:
«Будь робочим, як бджола»